15.12.2021 14:40
for all
14 views
    
rating 5 | 1 usr.
 © Ольга Шнуренко

Меланхолійна пісня

В полоні марнослів’я задихаюсь,

і гасну, ніби полум’я свічі,

я винна - нетерпляча, щиро каюсь,

молюся до ікони уночі…


Дай сили всі незгоди пережити,

і бути толерантною в словах,

без винятку, усіх людей любити,

себе тримати міцно у руках…


Це вже не перше каяття публічне,

не знаю, ти пробачиш, а чи ні,

вже вкотре запитання риторичні

звучать, як рій бджолиний, в голові…


Коли ж нарешті стану я спокійна,

холоднокровна й тиха, як вода?

Сьогодні пісня ця - меланхолійна,

І серце, як надірвана струна…


#Ольга_Шнуренко



м. Київ, 15.12.2016

Публікації: Ольга Шнуренко

Авторські твори, вірші, проза, публіцистика, освіта та інше

Обговорення

Візьміть участь в обговоренні

  • Поскаржитись