17.12.2021 18:17
for all
32 views
    
rating 5 | 1 usr.
 © Ольга Шнуренко

Риторичне прохання

Не називай мене «шановна пані» -

я ж народилася в селі,

квітучий травень рано на світанні

подарував життя мені…


Я знаю про двозначність цього слова,

не «леді й джентльмени» - ми,

на кожнім кроці - пані і панове,

насправді, наймити й раби…


Не гнівайся на мене люд карпатський -

для вас, як рідні, ці слова,

з дитинства знаю про життя бідняцьке,

єдиний пан був «голова»…


На панщину щодня ходила мама,

за трудодні лише зерно

та цукор у мішку на рік давали,

все інше їли, що було…


«Панове й пані» - може й бездоганне

з трибуни, в ділових листах,

достатньо «ВИ» в поважному звертанні,

привітний усміх на вустах…


У вас, можливо, протилежна думка,

тлумачення цих слів своє,

я - просто жінка, не якась віщунка,

яка чіпляє «за живе»…


Не ображайтесь, пані і панове,

що знов відвертою була,

якщо життя насправді полинове,

то і гірчать мої слова…


#Ольга_Шнуренко



м. Київ, 17.12.2016

Обговорення

Візьміть участь в обговоренні

  • Поскаржитись
 24.12.2021 23:38  © ... => Каранда Галина 

Я Вас, Галю, розумію, і всіх, хто звик, може і я звикну згодом, бо маю друзів у Львові і в Карпатах))) 

 23.12.2021 00:15  Каранда Га... => © 

а я вже звикла помаленьку до цього звертання... Та Вас розумію добре.