Сюжет одного вальсу
Подаруйте, пані, мені танець.
Зорі вечірньої густий багрянець
для нас творитиме сюжет.
Не бранка ви моя, а я не ваш, на жаль, обранець
і тільки мить, як той блукалець,
складе нам вальсовий сонет.
Запросіть мене, пане, на танець.
Граційних фраз легкий посланець
зітре умовності між нас.
Не муза вам й не чар моїх ви бранець
і в кожного жевріє свій каганець,
тож легко провальсуємо наш час.
Зустрілись пані з паном на паркеті
і блиск очей в красивому дуеті,
здавалося, писав про них новий роман.
Та на останньому уже куплеті,
коли злились акорди в злеті,
розсіявся п‘янкий той вальсовий туман.
І розпрощалися, як пише в етикеті,
легенький флірт зостався у секреті.
Той пан і пані в своїм дивнім танці
прожили мрію в спільнім леті
і розуміли в кожному куплеті:
майбутнє не живе у миті й забаганці…
Львів, 14.01.2022