14.08.2011 22:17
-
711
    
  8 | 8  
 © Тарас Іванів († 2012)

"Ластівка"

Старий, пошарпаний будинок, 

На ганку кіт Солдат – вже звик. 

З підвалу штинк вертає слину 

Пивнушки. Швалі лине крик. 


Стільці гойдають непомітно 

Роки за роком в їдь – туман, 

Що в "примі" скурені безслідно, 

В сечі пивній притих обман. 


Сюди ідуть пошорхотіти  

Словами звитяг бойових. 

Повзуть в гіркаву утопити 

Годин провалля долей злих. 


Щасливі стіни, почорнілі 

Нагар весь пам’яттю шкребуть –  

Крилаті оберти цих звірів, 

Яких в підляну пхає муть. 


Залиті вінчики розваги?  

Вже й не розваги – просто п’ють. 

Ще кілька дека для наснаги – 

І уперед, у світлу путь. 

Візьміть участь в обговоренні

+++ +++
  • Зберегти, як скаргу
 31.03.2012 17:26  Оля Стасюк 

 19.08.2011 15:10  Оля Стасюк => © 

Тому і повертається песимізм у вірші - за ностальгією?

 14.08.2011 22:46  © ... 

Ой було - було... До 10.09.10. І все.

 14.08.2011 22:29  Тетяна Чорновіл => © 

Відчувається, що Ви частий відвідувач цієх романтичної установи... Мабуть, і з примою на ти шорхотите....