16.08.2011 15:20
© Тетяна Чорновіл
Гірка мить розлуки
з рубрики / циклу «ГУМОР»
Сьогодні я іду від тебе,
Мій вічно вірний давній друже!
Але благаю, сліз не треба!
Що зробиш, як набрид ти дуже.
Помада в тон до капелюшка,
Під туфлі – сумка, вибір вдалий.
Чому ти так похнюпив вушка?
Мабуть в розлуках ти відсталий!
У макіяж – штрихи останні…
Хто ти, щоб вибір мій судити?!
Поглянь, яка я знатна пані!
Піду! Лишайся тут сидіти,
Бо час настав нам розставатись…
Що ти сказав?!! Хто, хто маленький?!!
Для чого ж зразу обзиватись!
Ти сам…. ведмедик зелененький!
