Потім
Я потім колись наплачусь...
Потім...колись ... накричусь.
Можливо, напишу вірші-
Згадаю яка, як сміюсь.
Потім, колИсь осягнУ все ж
Глибинну вселенську біль
І душу свою приблуду,
І втерту у рани сіль...
Потім... колись...можливо...
Не певна коли і як-
Із клаптів мене колишньої,
Нове проросте життя...
"Потім"- така омана
І розкіш, наразі для того,
Кому його серце і Душу
Вже спопелило...
Ще вчора...
Полтава, 05.04.2022