30.09.2014 13:51
for all
111 views
    
rating 5 | 1 usr.
 © Андрій Гагін

Візаві вітру

Пробивається вітер упевнено сплутаним листям

І тремтить, не знаходячи місця, сполохана тиша.

Перемішаний день, ніби сонні пробуджені очі

Роздивляються зірку малу серед ночі. Навмисно.


Може день цей пройде, промайне, пригадається потім

І зупиниться щось, відійде від цієї дрімоти.

Може те що забуте, насправді, це справжнє і нове

І сьогодні воно лише хвіртка, лиш камінь основи.


Інший день, може в цьому сховалися істини зерна

І чекають на світло, без нього уже не зростуть.

Відчувається те, що цю мить уже більш не повернеш.

Лиш цей самий все вітер охопить, колись, де-небуть.



1.06.2014

Публікації: Андрій Гагін

Авторські твори, вірші, проза, публіцистика, освіта та інше

Сторінка: 1 з 5 | Знайдено: 30
Автор: Андрій Гагін
АВТОРСЬКІ ЗБІРКИ: Нуртовище думок;
Сортування за: Дата/час опублікування з спад.;

Обговорення

Візьміть участь в обговоренні

  • Поскаржитись
 01.10.2014 10:51  Світлана Рачинська => © 

"Може те що забуте, насправді, це справжнє і нове" - дуже цікаві думки... Красиві образи і твір загалом!