Наснилася дивна весна за вікном...
Істин забутих чуттєвий фантом... Ніч омани малює по каві...
...Наснилася дивна весна за вікном... У зрадливо-примарному сяйві...
У тієї весни знала міру вода... й не стікали щоками печалі...
...Світлим шляхом відбилась у небі верба...
Світ розквітнув в нічнім ритуалі...
...Там, за рогом, не тішиться кривда в пітьмі, а за спинами - слово зрадливе,
Там малюють незрячі й співають німі, повертаючи віру знадливу...
Там живуть без тривоги. Без присмаку щирість... Дні пливуть... і не озираються...
Й того світла, з якого свій промінь виріс, не ховають і не зрікаються...
Там не пишуть про істини - ними живуть...Біль в намисто-сіль не вбирають...
Там фарбують у квіти життєвий путь - а не той, яким зорі згасають...
... Світ відцвів... Вбрався в справжність... Збудив... Повернув... Так шкода, що весна зникає...
Ніби тільки приліг, тільки очі зімкнув...
А навколо вже осінь... Смеркає...
м. Київ, 19.01.2022 р.