21.07.2022 11:58
for all
39 views
    
rating 5 | 1 usr.
 © Тетяна Амеліна

Помилуй, Отче...

Сльози кричать до неба: "Помилуй, Отче!!!"

А з неба приходить смерть... І кровить верба... 

Страшно закрити очі з приходом ночі... 

Ціле життя вмістила одна доба... 

Діти. Наплічник. Сирена. Підвал. Молитва. 

Тривожні хрести на ослоні мого вікна... 

Біль зупинила нестримну життєву гонитву... 

- Мамо, чому і за що нам оця війна? 

В Слові шукають очі рядки пророчі,  

Невже то кінець, що настільки кривава ціна? 

Сльози кричать до неба: "Помилуй, Отче!!!"

- Мамо, чому і за що нам оця війна? 

Біль на душі і у тілі, в землі і в повітрі...

Страх і тривога. Розпач. Ненависть. Журба. 

- Отче, дай віри у сліз наших щиру молитву! 

Щоб цвітом весняним воскресла з крові верба...



Ладна, Польща, 27.03.2022 р.

Обговорення

Візьміть участь в обговоренні

  • Поскаржитись