Сон рожевий
Сон рожевий, птах блакитний – все це мої мрії,
І не буде вже у мене світлої надії.
Не здійсняться сни рожеві, марно їх чекати,
Не прилетить птах блакитний, і його не ждати.
Брови мої полиняли, зблідло біле личко,
Вже і зморшки появились – контури усмішки.
Краса-квітка відцвітає, в”яне, гасне, тліє,
І вернути молодість ніхто не зуміє.
Пролетіли мої роки, їх вже не вернути,
Треба все це усвідомить й вочевидь збагнути.
Роки мої – це багатство, прожила, як вміла,
Та про свою складну долю плакатись не сміла.
Щоб не плакать – я сміялась, тяжко працювала,
Щастя й долі своїм рідним у Бога благала.
Прошу Господи Всевишній, Отче мудрий, ясний,
Сохрани, спаси й помилуй світ наш цей прекрасний.
І та Божа благодать опуститься з неба,
Із уст Господа святого людям слово треба.
Слово Боже благодаттю на землю проллється,
І той промінь віри Божий в душі озоветься.
с. Нижні Станівці, Буковина, 13.05.2013
