А літо йде...
А завтра осінь... А літо йде...
Тихенькою ходою, непоспішно,
Дарує нам останні ясні дні.
І лагідно теплом своїм й усмішкою
Всміхається нам щиро вдалині.
Насичене буянням, розмаїттям,
Спішить воно спочити в тишині*.
Натомлене одвічним довголіттям,
Зостанеться одне на самоті.
Барвисте і духмяне, швидкоплинне,
Даруючи на згадку почуття:
І радість, і кохання нескінченне,
І віру у щасливе майбуття.
А завтра осінь.... А літо йде...
31.08.2021
