ПОГОСТЮВАЛА У КАРПАТАХ
З допоміжним словником
Поїхала з столиці у село
Дівча улітку – так, на відпочинок.
А як приїхала – комусь-таки прийшлось
Попити крапель трохи й вітамінок.
Жаліється, що куфер* щось важкий,
І хвалиться – таку файну* клебаню*
Собі купила, і нові книжки,
Встає о шостій, і лягає рано...
А про рослини – що вона несе?
Якісь яфини* й золоті косиці*,
І свербигуска*, й жалива*, і ще
Поприга*, компітера* й команиця*.
Матуся вже й за голову взялась –
Про що вона? Якої вчилась мови?
Дочка ж уже й про пацюрки* зайшлась,
Й про когутки* собі веде розмову.
Не зчулась, як на одяг перейшла –
І реклики* там файні, й гарні плати*,
І панклики* – й стрічки собі вийма, -
І каже, що там люблять фіглювати*...
Там всюди сонце, тиша й серенча*
(Вже і сестра за голову вхопилась!),
І капури*, й паланки*, й кочія*...
Тут валер’янка й коту знадобилась.
Вже й тітка:
«Ой, нароблено біди!
Як же ти так? Як нам переучати?»
«Нич*, вуйночко* – поїдь лише туди
І будеш, як газдиня*, шверготати*!»
ДОПОМІЖНИЙ СЛОВНИК
Куфер – валіза
Клебаня – капелюх
Файну - гарну
Яфини - чорниці
Косиці - квіти
Свербигуска - шипшина
Жалива - кропива
Компітера - картопля
Поприга – перець
Команиця - конюшина
Пацюрки - намисто
Когутки - сережки
Реклики - піджаки
Плати - передники
Панклики - стрічки
Фіглювати - жартувати
Серенча - щастя
Кочія - бричка
Паланки – паркан, огорожа
Капури - ворота
Вуйночко – тітко(по материнській лінії)
Нич - нічого
Газдиня - господиня
Шверготати – розмовляти.
