02.11.2022 19:53
18+
89
    
  - | -  
 © Ірина Вірна

Цикл "Відьма". 6_Чар-зілля

Я в чашу з кришталю чар-зілля наллю, 

До уст твоїх мертвих сама піднесу.

Пий, любий-коханий, цей трунок палкий, 

Він спрагу загасить, додасть тобі сил.


Уста твої спраглі, не мертві вже, ні, 

Розкриють пелюстки свої запашні.

Цілунком зігрієш ти серце моє, 

і крапля чар-зілля згубить мене.


Ти очі відкриєш, і вії твої, 

Як крила метелика у напівсні, 

ледь-ледь затремтять, зірвавшись в політ.

І погляд гарячий розтопить слів лід.


У чашу з кришталю душі моєй сік

Збереш обережно, вточивши мій вік.

Щоб справжнє кохання своє відживити, 

Ти змушений трунок століттями пити.


Закляття розвіється тільки тоді, 

як інша розділить муки твої, 

Як в чашу з кришталю збере весь сік твій

І трунком уп`ється, щоб жити самій.

1998 р.

>



Краматорськ, 1998 р.

Візьміть участь в обговоренні

+++ +++
  • Зберегти, як скаргу
Не знайдено або поки відсутні!