07.11.2022 17:47
for all
25 views
    
rating - | no usr.
 © Ірина Вірна

Колись було...

Колись було... А, може, ще щось буде?  

Ні, не з тобою. Я не повернусь. 

Я буду йти собі, як ходять звично люди,  

А не повзти з обламаними крильми. 


Я б так хотіла раптом все забути... 

Не зараз, ні. В майбутньому. Колись... 

Радіти твоїй волі, свято вірить в "чудо",  

Плекати вірші й називати їх "дітьми". 


А,може, й справді зможу я почути 

Слова довіри: "Дочекайсь мене. Вернусь" 

Та в серці - пустка, на душі - облуда. 

Та пам`ять спалахами світить ліхтарі.  



Миролюбівка, 06.11.22

Обговорення

Візьміть участь в обговоренні

  • Поскаржитись