Ані слова не мовлю...
Ані слова не мовлю... Мовчу,
Дослухаючись подиху ночі:
Чи то птахом у далі лечу,
Чи плетусь, наче тінь світ-за-очі.
Неосяжністю струмить земля,
Розмальовує тайни пророчі,
Під чарівний смичок скрипаля
Надихаються мрії урочі.
І відлунням чи стогін, чи спів
Із ковша піднебесного ллється -
То в обіймах безкрайніх степів
Доля моя стежиною в`ється.
І в душі відголосками сна
Заблукали миттєвості часу,
Наче в іншому світі війна
Їм свою оголяє гримасу.
Львів, 07.12.2022