07.12.2022 23:37
for all
33 views
    
rating 5 | 4 usr.
 © Марія Деленко

Окрайчики думок

Окрайчики думок

У синьому надвечір`ї

Зоря заплакана,

У безконечності світу

Озерце серця,

Що вміє боліти...


***

Окрайчик сонця

на небі вечора

завис окрайчиком думки

на окрайчику вишитого полотна

золотої мрії…


***

На щоці солоність

срібними перлами...

Така дорожнеча...

Але, чому

бува така болюча?


***

Між тоненьких гілок ‒ сонцеколо,

На осонні світу ‒ усмішка,

задивлена в небо,

що так чекає тиші…


***

На вістрі ножа ‒ крихта хліба,

На вістрі часу ‒ бездумність,

що холодною зимою вривається

у  сонячне вікно світу.


***

На сорочці червоним ‒

радість стежкою у весни.

На рушнику чорним ‒

зажура стежкою у зими.

На підвіконні ‒

бабусине літо у червоних черевичках.

Душа ‒ у синіх зоринках барвінку,

що тягнеться до світла.


***

Так вечоріє зорями,

що виснуть у безодні неба.

Так велично

на вишитому полотні,

що обрамлює лик Святого.

Так солодко на долоні у думки,

що стає СЛОВОМ.


***

Я ‒ свічка думки,

Таїна неосяжна...

Я ‒ дрібненька намистинка

на ниточці Всесвіту.

Я ‒ Слов`ятко,

котре до СЛОВА

прагне підростати.



м. Львів, 5.12.2022

Обговорення

Візьміть участь в обговоренні

  • Поскаржитись
 01.01.2023 02:47  Валентина Красновид => © 

Які милі та чудові Ваші "Окрайчики"! 

Дуже душевно. Дякую! 

 
 31.12.2022 21:26  © ... => Валентина Красновид 

Сердечно дякую! Світлого Вам Новоріччя! 

 
 18.12.2022 03:54  Валентина Красновид => © 

Дуже гарно!