15.02.2023 22:05
для всіх
94
    
  - | -  
 © Павлюченко Любов

Я дав тобі Україну

Я дав тобі Україну, 

Святую Державу.

Україну, Тобі, Сину, 

Та ще й Свою славу.


Я дав тобі Україну, 

Діву синьооку, 

Тую красную калину

З корінням глибоким.


Дав тобі Я Україну, 

Як батька, як матір.

Єдиную безупинну, 

Як земля багату.


Подарив тобі Вкраїну, 

Цей квітучий край, 

Красную, немов дівчину, 

Цей вишневий рай.


Світлую, немов світлиця, 

Багатую, як земля, 

Золотую паляницю

Дав тобі з любов`ю Я.


Та ще й мову барвінкову, 

Чисту, як гірський ручай, 

Будничную і святкову, 

І співучую, як гай.


Дав тобі я мудру мову

З мудрості криниці, 

Бо в ній мудре кожне слово, 

Як скарб у скарбниці.


Знайди істинну стежину, 

З поміж всіх шляхів, 

Знайди істинну хатину, 

З поміж всіх дахів.


Знайди батьківську господу, 

Світлую світлицю.

Там зіллєшся з своїм родом, 

Як води в криниці.


Лети, птахо, на свободу, 

Ти не полонянка.

Царственого бо ти роду, 

А не бідна бранка.


Даю тобі вольну волю

Ти уже не бранка, 

А іще – щасливу долю, 

Тобі, волинянко.


Розливайся водами, 

Ріками без краю.

Даю тобі свою згоду, 

Тобі, мій розмаю.


14.09.2007

Любов Павлюченко

Візьміть участь в обговоренні

+++ +++
  • Зберегти, як скаргу
Не знайдено або поки відсутні!