Ти не окраєць, Україно!

Святая паляниця –

Наділ Отця святому Сину,

Ти світу храм – світлиця.

Ти неподільна і не зборна,

Ніким ти не здолана,

Бо ти святая і соборна,

Жаданная і знана.

Тебе признає цілий світ,

Як неньку хлібосольну,

Як золотую квітку в житі -

І не рабою вже, а вільну.

І, як було колись давно,

Ти станеш знов багата.

Рікой тоді лилось вино

У будні і на свята.

І будуть знову приїздити

До тебе гості імениті.

З тобою славу розділити

І хліб навпіл вкусити.

Прийшла пора скидать ярмо,

Здійнять чоло і розпрямитись,

Змивати вражеє тавро

І мудро в світі жити.

Україно! Будь мудра, як змія,

А мирна – як голубка.

Тобі це зиче Бог і я –

Твій Бог- Любов і Любка.

25.01.2005

Візьміть участь в обговоренні