17.07.2009 00:00
-
929
    
  3 | 4  
 © Ілюзія

Ховаю сльози у кишені не твої

Ховаю сльози у кишені не твої

Та не втаїти їх… вже повні жмені.

Цілуй, люби і бережи її

Ховаю серце у чужі кишені.

Питаю в себе, дорогий мій, хто ми,

Питаю в себе, любий, в чому річ?

Минуло все… залишився лиш спомин

І зазирає у зіниці ніч.

Ховаю долю у кишені не твої

В твоїх дірки. Це виявилось вчора.

Кохай її, даруй зірки її

Та бережи у радості і горі.

Цінуй її усім вітрам на зло

І подолайте разом всі негоди.

Лелій любов, а не її «бабло»,

І не печалься, не сумуй, чого ти…

Ховаю мрії у обійми не твої

В очах сльота і впала ніч на вії.

Не треба вибачень…прощай тепер її.

А я лише ховаю свої мрії…



08.07.2009

Візьміть участь в обговоренні

+++ +++
  • Зберегти, як скаргу
 19.09.2009 17:42   

щиро дякую вам Олю, за такі теплі слова...І цей вірш що ви написали також чудовий...=)))))))

 09.09.2009 18:19  Комарова Ольга 

Чудовий вірш... Навіяв з пам’яті такі слова із власної творчості:
Я прощаюсь з тобою навіки.
Й не кажи більш мені зайвих слів.
І мої кришталеві сльозинки
Не побачиш, хоч дуже хотів.
У собі я, мабуть, розібралась:
Нема сил, щоб такого любить,
Чогось світлого більш не зосталось,
Лиш ненависть так палко горить.
Не вели мені глянути в очі,
У холодні, огидні, слизькі.
Я прощаюсь з тобою навіки,
Не осуджуй...А просто прости...
Втрата - не кінець, а початок чогось нового. Хто розчаровувася хоч раз у житті в любові, обов’язково її знаходив знову. Я так зрозуміла, ви писали про себе, Ілюзіє...Тому хочу Вам побажати зустріти своє щастя. Ви висловлюєтесь так щиро, тому і любити, мабуть, вмієте по-справжньому.Має знайтись людина, яка це цінуватиме.

 09.09.2009 17:58   

Щиро вам вдячна за теплі слова

 02.08.2009 15:59   

Авторові за вміння пробачати, за дар любити і бажати іншим кохання, за образність бачення світу, за асоціативність сприйняття життя і пріоритет тепла людських обіймів перед "баблом" - ДЯКУЮ!!! Нехай Вас не змінять ніякі життєві обставини.
У Вас є чуття мови, талант поетичний, тому ПИШІТЬ. Сучасна українська література страждає від засилля ірен карп, любків дерешів.... це не мистецтво ,їхні твори, а примітивізм мислення і бідність розуму. ВИ обдаровані, тому працюйте над Словом. Радію,що є ще такі душі, які бачать цей гидкий і одночасно прекрасний світ в усіх кольорах.

 24.07.2009 19:10  Яніка Терещенко 

Проглядується тонкий сарказм, який остаточно довершив зміст твору. Мені сподобалось.

 22.07.2009 17:37   

Цей вірш-шедевр...

 20.07.2009 22:47   

щиро дякую, приємно, що вам сподобалось....я також здивована активністю читачів сайту, загалом. Прекрасні талановиті автори, неперевершені твори, а коментарів майже немає.... Народе, активніше....коментуємо твори... пишемо шо сподобалось, а шо ні. Я у вас вірю)))))Ви чудові)))

 20.07.2009 21:42   

червоний колір - болючий, але один з олюблених... Ілюзіє, можете гордитися, Настя - добрячий критик.. "впала ніч на вії" - сподобалось дуже...

 20.07.2009 21:22  Настя 

Дивно, що сталося із читачами? Невже так важко залишити коментар? Бо коментар для автора - це живильна волога...
Ілюзія Вірш чудовий, мені дуже сподобалося...