Шляхтич Филип Сидней, Сонет 31

Англійська Поезія

Шляхтич Филип Сидней, Сонет 31.

Сумними кроками, о, місцяцю, ти сходиш в небі;

Як тихо, і з яким блідим лицем.

Яка така навіть у небесах потреба,

Щоб гострі стріли випробовувать стрільцем?

Звичайно, oті твої очі, знаючі кохання,

Можуть судити про любов, й ти муки люба відчуваєш;

Tа мліюча поваба, як це доводить споглядання,

Яку я відчуваю теж, мені про стан твій повідає.

Ну, і, заради дружби, о, місяцю, скажи мені,

Чи в небі шанують незрадливість у коханні,

чи також- розуміння?

Й красуні такі ж горді, так чи ні?

Чи там, вгорі, кохання їм властиве вміння,

І, все ж, кохані зневажають тих, котрі кохають?

І чи невдячність чесно`тою називають?

переклад з англійської Івана Петришина

США, 13.03.2023