Навіщо

А знаєш ще пам’ятаю, я дотик твоєї долоні

А потім вже звичне «Навіщо» й нокаут чи глухий кут

Тепер я вже добре знаю вже до того був у полоні

І було воно чарівно з тобою і саме тут

А знаєш який мені спогад приходить у снах щоночі

Оті безмаршрутні блукання і розповіді про щось

А потім чергове «навіщо» і ти відкриваєш очі

І знову якісь абстракції придумати довелось

А знаєш твоє «навіщо» й гоніння по лабіринтах

Було щось у цьому казкове як ельф або навіть гном

І це було не аби що як цінний рецепт в манускриптах

А знаєш у ці моменти був справжнім чарівником.

19,03,2023