Заходь в мій сон...

Заходь в мій сон, розшитий кольорами,

В нім чорне й біле на одній межі,

Що в тиші ночі пролягли між нами,

В свої підступні кличуть міражі.

І сміх, і плач змішались в круговерті,

В двобої вічнім ‒ смерті і життя:

Хтось відчуває біль в чужому серці,

А хтось ‒ його закохане биття.

Минулий день в душі до крові стертий,

У пам`ять ліг цеглиною буття,

І я у нім, наївний і відвертий,

Звіряю з часом мрії та чуття.

А ти пливеш в прийдешній день зорею,

І волошкову п`єш у нім блакить,

Чому ж в очах твоїх краса лілеї

Зневірою згасає кожну мить?

Холодний місяць тане у віконці ‒

Я не вбачаю в тім твою вину,

Любов’ю стлівши в вранішньому сонці,

Я прахом падаю в байдужості стіну.

Львів, 21.04.2023

Візьміть участь в обговоренні