22.04.2023 11:16
для всіх
49
    
  2 | 2  
 © Лора Вчерашнюк

Неждана зустріч

Неждана зустріч

Я падала – і підіймалася сама, без сліз,

Бо не втішали, а сміялися безликі,

В підводних ріках я тонула, де холодний лід

Копичився горами – стіни товсті і великі.


Зневірена – роки, і знов роки,

Аж раптом човен і рука, що обіцяє,

Її торкаюсь – закрутились виром сни,

І Сила дивна мене з прірви підіймає.


За сяйвом я не бачу – хто це був,

Стою на острові – зеленому і диха,

І розігнала я над ворогом свій суд –

І наче не було безоднів днів і лиха –


До Цеї зустрічі мене вони вели,

Актори-друзі! Чи вони всі не святі?))))))

І їм віддячу – від усього серця – хоч не знають,

За що й нащо мої дари вони приймають.


( "Єва" -малюнок автора)

Візьміть участь в обговоренні

+++ +++
  • Зберегти, як скаргу
Не знайдено або поки відсутні!