10.05.2023 22:59
для всіх
30
    
  1 | 1  
 © Максимів Галина

Черемха

Черемха

 

Говорили їй: ти не цвіти, не квітни,  

ще будуть пекучі морози,  

ще будуть вітриська і грози. 

А вона зацвіла, мов вселенська молитва – 

Затих, хто дожив до цієї весни,  

За тих кого не дочекалися з війни,  

Й у кого завтра буде перша битва. 

Говорили їй: ти не зеленій, бо ще рано,  

А вона вбралася, мов на свято 

Щедра так, пелюстками багата 

Досі так не духмяніла - не ясніла – 

Відчайдушна! Бо постала із імли 

Й зацвіла, щоб інші теж цвіли,  

Сльози втерли і серця відкрили. 

Пустоцвіти мовчать. А черемхи – сколихують тишу 

у морози - дощі, де дим боїв і де батьківська хата,  

В чужих країнах снять дорослим і малятам… 

І кожен з нас черемхою іще раз зацвіте,  

як ягоди терпкі удома буде куштувати,  

як спом’яне про всі набутки й втрати,  

як у садах небесних проросте. 

 



10.05.2023 р.

Візьміть участь в обговоренні

+++ +++
  • Зберегти, як скаргу
Дописи відсутні!