Дівчина - воїн
Колонна автобусів із військовими заїжджа на центральний проспект.
Проїжджаючи повз людей що були випадковими вони дивляться десь уперед..
Вони щось невидиме бачать
Вони дивляться десь в далечінь,
Ця земля для них все на світі значить.
Серед них є дівчина - зелених очей
Глибінь...
В цих очах я не бачу страху
В цих очах лиш упевненість
Прийде весна
І в зелених як очі, лісах заспівають птахи.
Вона спокійна, упевнена, дуже рішуча вона.
Як я нею у цю секунду пишаюсь!
І я гордий що теж крокуватиму скоро в строю..
Я до неї відкрито і щиро всміхаюсь.
Хай тобі пощастить у бою!.
Хай тебе оминає куля ворожа,
Хай тебе підла рука не торкне.
Вона не така як усі, на мавку з легенд дуже схожа.
Її очі - ліси помічають мене..
Ми на мить один одному дивимось просто у вічі,
І здається мені у ту мить..
Що я так як прадід мій славний козак просто з Січі мені хочеться
Так від кулі її захистить!.
Вона посміхається теж, і руку здіймає.
Знаю битися будемо поруч в бою..
І здається мені вона теж про це знає
Я всміхаюсь до неї очима,
І честь віддаю!.
