Кралечка вишня
Облітає вельон білий
пелюстками з вишні.
Вітер пристрасно голубить
віти її пишні.
Серце кралечки тріпоче
листячком дрібненько.
Їй підморгує з-за тину
сріблом тополенько.
Млосно стелиться в поклоні
туманець до ніжок.
В’юн милується блакитно
на піску доріжок.
Повечір`ям соловейко
журиться ревниво.
Місяць плечі укриває
зорями грайливо.
Ніби й дарить всім надію
діва на кохання,
Тільки зеленню байдужі
очі до благання.
Травень приндиться сердито,
блискає грозою:
- Прийде час і поберешся
панночка зо мною!
- Не бувать тому ніколи! –
шепотить дівчина.
- Є у мене милий любчик!
Ось і вся причина…
Червень кралечку цілує
під покровом нічки -
На світанні паленіють
у любасі щічки.
