За ненароджених і живих
Аби зібрать кістки козачі,
То шаром вкрилися б степи,
Чи сльози, ті що вдови плачуть,
Могили всі знайти аби...
Убиті цілі покоління,
Що не родина – сирота,
Нема кому сіять насіння,
Усіх припнули до хреста.
Ми, як блаженні, ще й радієм,
Ганяєм деспотів бува,
Пісні співаємо і мрієм,
Що звідкись являться дива.
Борись, народе, воєдино
За ненароджених й живих,
За нашу славну Україну…
За крок до волі, чом притих?
Бери скоріше в руки зброю
Чи армії допомагай
Усі повинні стать до бою
За Україну милий край
У мене в жилах протікає
Козацька чиста щира кров..
Іди у бій!
Вона волає
І я вперед зриваюсь знов
За тих кого нема на світі і тих хто навіть не родивсь,
Я бив, й бить буду паразитів
Таким на білий світ явивсь
Мене уже не переробиш
Кров отамана Мамая
За роки прозвучить десь може колись історія моя..
Я не люблю того котрий сховася
Котрий трясеться за кусок
Люблю лиш тих хто,
Не здавався
Зробивши в вічність до свободи крок!
3. 9. 23.