28.08.2011 21:34
-
432
    
  - | -  
 © Оля Стасюк

Калина плаче

Калина плаче

з рубрики / циклу «Задощило почуттями...»

Стоїть калина в зорянім намисті. 

Чому ти плачеш, калинонько люба? 

Чи, може, це – таємне, особисте, 

Чи просто сумно восени під дубом? 

Хіба таке сумне різноголосся 

Осінньої чарівної діброви? 

Чи, може, жаль пшеничного колосся? 

Чому не кажеш? І ось, плачеш знову. 

Ти не мовчи, калинонько червона. 

Розкажеш – на сердечку легше стане. 

Не скажеш – скажуть твої чисті грона. 

Не плач, калинко люба, бо зів’янеш. 

Не плач, бо не врятуєшся сльозою. 

Скажи – мовчанка відбирає сили. 

” Летіла зграя в вирій. І зі мною  

Не попрощався мій журавлик милий. ” 

Візьміть участь в обговоренні

+++ +++
  • Зберегти, як скаргу
 29.08.2011 11:26  © ... => Тетяна Чорновіл 

То не лелека, то її коханий журавлик:)))))))))))))))


Калину зрозуміти справді важко. Але ж ми пробуємо...

 29.08.2011 08:54  Тетяна Чорновіл => © 

Бач, за соловейком не плакала, а за лелекою розридалася... Хто їх зрозуміє, ті зоряні кущі... :)))