Молитва чугайстру
Це осінній апокриф: трикутник гір,
Розмовальований жовтим - сягає дна.
Розкажу, як чугайстер прийшов у двір,
Сів господарем дому - біля вікна.
Він - чарівний бувалець, смішний пліткар,
(Я помру - ліс залишиться навіки).
Ген на дримбі іграючи, як мольфар,
Дивний гість повертає мої думки.
Що у вирії неба летять-летять,
Що у морі колишуться кораблем.
Та зникають у чреві палких багать,
Бо вогонь позбавляє усіх дилем.
Пересмішнику-ґаздо, гайда в танок!
Надягай постолята свої лісні.
Я танцюю не гірше твоїх жінок,
Я співаю не гірше од них пісні.
Кажуть, наче мене затанцюєш всмерть,
(А - як втримаю ритм) - подаруєш щось.
Не прошу ні кептар, і ні славу-честь,
Най би тільки одне на Землі збулось:
Ту побачить любаска через вікно
Повний місяць, нахилений ліхтарем.
І вона поцілує моє чоло
У чільці, ладно зплетенім з хризантем.
Львів, 8 вересня 2023