Вмирають почуття
зігріті лиш словами.
відходять в небуття
обіцянки - їх мало.
І залишаються сни -
у них завжди все чудово.
та прийде ранок й вони
зникатимуть знову і знову...
І трохи часу мине
та тебе я не забуду
в душі палає вогонь,
його гасити не буду.
Знов серце рветься з грудей,
неначе в морі шторми.
накриє хвиля мене,
та треба далі пливти.
Тернопіль, 1.01.2011
