Флешбеки пошматованих душ
https://probapera.org/publication/13/18010/dusha-v-shmattya.html
Вона жити сюди переїхала з міста,
І здавалось для щастя людям треба так мало,
Можна навіть було тихо, по течії плисти,
Та від спогадів прикрих свої вона босоніж тікала
Там їй в ступні врізалося гостре каміння,
Літні туфлі, дешеві свої у пальцях стискала
На вуста їй прилипло з соняшника лушпиння
Але сльози з обличчя дощем їй уперто змивало.
Берег озера ровер, ранок, коханий і літо
Та чомусь все ніяк не складеться нормально розмова,
У руках його вудка, їй хотілось щоб то був букет квітів,
Але раптом потьмарення і сьогодні не буде вже кльову.
Обабіч стежки лежить перекинута скляна банка,
Все тихішими ставали його хрипкі звуки,
На білій футболці все сильніш червоніється пляма,
Вона відсторонено споглядає свої скривавлені руки.
Плесом озера пройшлось дрібне ряботіння
А між ребер до серця пройшов шмат металу
Це Наталка убила Сергія,
І раптом згадала, як вона Вітю вбивала.