31.08.2011 16:39

-

332

2 | 2

 © Каранда Галина

Душа, наче жінка...

з рубрики / циклу «Хто крайній по щастя?»

Душа, наче жінка, 

Лиш раз може втратити цноту, 

Втомившись боротись 

Із впертим ласкавим гріхом. 

І вже оступившись, 

Щораз відкриває ворота, 

Щоб знову зустрітись 

З відвертим нестримним теплом. 

Стає вона схожа  

На тиху нескошену ниву, 

Колосся якої - 

Байдужі зачатки добра,- 

Осипались зерном, 

Щоб знову пристати до пилу, 

Що їх звеличає  

Й паплюжить... А біль пророста... 

26.08.2008