Вона сітку плела
Вона сітку плела як вірш..
Як пісню... І як молитву.
Щоб почув він її тоді, коли йтиме вперед на битву.
Щоб ця сітка його берегла..
Закривала від злих очей вражих.
І в той час коли тиша прийшла
Він " Кохаю" їй тихо скаже.
Вона сітку сплітала йому заплела
І Любові своєї.
Розігнати щоб легше пітьму
Оберіг йому буде від неї.
Він на фронті стоїть як скала
А вона та що вірно чекає
Перемога скоріш щоб прийшла
Кожен вечір все сітки сплітає..
Не здолати убивцям нас
Ми б`ємось відчайдушно, що сил.
А за спинами в нас в цей час хтось надійно тримає тил.
Вона сітку сплітала йому, заплела і Любові своєї
Розігнати щоб легше пітьму
Оберіг йому буде від неї.