Ти...

з рубрики / циклу «Лірика»

Ти надихаєш мене на прозу,

Ти грієш від холоду, від морозу,

Ти надихаєш мене на риму,

Ти чекаєш мене без упину.

Ти затінком тихим стаєш у спеку,

Ти чаклуєш мені безпеку,

Ти надихаєш мене до бою,

Ти лікуєш мене від болю.

Ти вгамовуєш мою спрагу,

Ти мотивуєш, даєш наснагу,

Ти квіткою пахнеш в моєму сні,

Ти кажеш зустрінемось навесні.

Ти надихаєш мене на прозу,

Ти гаряче маниш в привабливій позі,

Ти надихаєш мене на риму,

Ти ніжно показуєш шовкову спину.

Ти в мене віриш, підтримуєш, любиш,

Ти вже знайшла мене і не згубиш,

Ти мене витягнеш з пилу і бруду,

Ти м`яко розтанеш у мене на грудях.

Ти мене сильно-сильно чекаєш,

Ти мене міцно-міцно кохаєш.

Ти знаєш? — я тебе теж, —

Ти знаєш як саме? — Без меж.

Бахмутський напрямок, 4 лютого 2024р.