08.04.2024 23:25
для всіх
115
    
  1 | 1  
 © Максимів Галина

Пил із Сахари

Пил із Сахари

Ніхто з нас не знає достеменно, де голова Осіріса, 

Чи її спочинок в Осіріоні, чи десь

в селі Мощун поблизу Києва.

Анубіс, рудий бог, струснув свою гриву,

Тисячоліття здригнулись в його спогадах,

Бог хаосу прокинувся,

Скаже він Осірісу: ось твій саркофаг,

я поміряв. Лягай.

Осіріс зупинить його помахом руки,

й накреслить палицею довкола нього

Огненне коло.

І засміється рясно, наче рання алича в цвіті.

Пил пройде через всю Європу,

Пил осяде 31 березня і 1 квітня на наших зіницях, губах

Заб’є наші ніздрі,

І сонце окутає, наче кусючий шарф.

Старший лейтенанте, повертайтесь із завдання, –

Пора вечеряти!

Війну й так закінчите у званні майора…

Дівчатка молодесенькі, долоньками ніжними витирають церати

На столах рапатих, нашвидкуруч збитих,

Що на них була тушонка, каша гречана і хліб.

Вони не встигають витирати ті столи…

Вам, офіцере, ще знайшли одне місце, де протерли й чисто,

А мене – посадили недалеко від польової кухні,

Де дим,

де гаряче,

Де можна попросити добавки,

Де миска на колінах холодна,

А каша гаряча.

Дивно ж як...

Але чогось не хочеться їсти…

Я дивлюся на Вашу спину,

як на неї сідає  пил із Сахари,

І думаю, що Анубіс в тому колі

Злий і голодний

заздрить нашому табору,

Трясе своєю гривою і червоніє,

Наче наше призахідне сонце.

Старший лейтенанте,

завтра буде тепло і вітряно.

Як же не хочеться прокидатися

З того сну

Що й не зовсім сон…



2 квітня 2024 р.

Візьміть участь в обговоренні

+++ +++
  • Зберегти, як скаргу
Не знайдено або поки відсутні!