От птахом полетіти
От би птахом полетіти,
Крилом сонця доторкнутись.
Не боюсь під ним згоріти і назад не повернутись
Кажуть важко, кажуть страшно
А я знаю що немає в цьому світі, горизонтів синє небо теж безкрає..
Ось як стану вітром буду вам співати,
Я пісень про волю у садок літати..
І над рідним домом з промінцями з рання
Заспіваю пісню про перше кохання..
Стану я у полі вітром стану в небі білим птахом, буду калиновим цвітом що опав з гілок над дахом,
Я - це усмішка дитини
Я - над стріхою лелека
Я - дитина України
Наше щастя недалеко.
Іще вчора сам дитина що приносить світу радість, не цікавлять час і днина
Все що можу - посміхатись.
А тепер я раптом виріс,
Я тепер стою на варті,
Кожного б на плечах виніс,
Йти готовий в авангарді..
Я люблю і небо й сонце, я люблю сади зелені,
Люблю мамине віконце що всміхається до мене
Смерті зовсім не боюся і наївний як всі діти..
Небезпека?
Я сміюся, знаю ради чого жити..
І заради кого треба нам в бою перемагати,
І за землю і за небо будемо ми всі стояти
Захищати їх я буду, що люблю з усеї сили
Рідні серцю мої люди,
Ради них слід рвати жили.
А як раптом злечу в небо..
Що ж літати таки вмію,
І крильми від горя й смерті
Я кого люблю закрию.
#військовалірика