01.12.2015 08:36
для всіх
234
    
  6 | 6  
 © Богдана Копачинська

Білим птахом з чорною ознакою...

Моєму земляку Євгену Сверстюку, в день пам`яті

Білим птахом з чорною ознакою 

Відлетіла в небеса його душа. 

Угорі в польоті стала крапкою,  

Крапкою в кінці його вірша. 


Не ходити між людей дорогами,  

Повернеться лише строфами рядків,  

Думами своїми і тривогами 

Світ змінити він завжди хотів. 


Він на нас вже придивляється згори,  

Миготять зірки, мов серця його стук. 

Не напише більше жодної строфи: 

" Щиро Ваш поет, Євген Сверстюк." 

Візьміть участь в обговоренні

+++ +++
  • Зберегти, як скаргу
 15.02.2016 20:54  Сліпокоєнко Роман => © 

Чудовий вірш пам`ять!

 02.12.2015 14:38  Ганна Коназюк => © 

Гарний вірш, Богдано!
Велика була людина, що залишиться вічно в пам"яті українців...

 02.12.2015 00:15  Ольга Шнуренко => © 

Світла і добра пам`ять великій людині...  Євген Сверстюк був поетом, філософом, публіцистом, перекладачем, критиком, громадським діячем - символом сучасної України...

 01.12.2015 21:31  Тадм => © 

гарна присвята

 01.12.2015 09:24  Тетяна Чорновіл => © 

Чудова посвята видатній людині!
Світла пам"ять.

 01.12.2015 09:13  Тетяна Белімова => © 

Пані Богдано! Як я Вас розумію! Яка це була людина!
Лицар духу, який приніс (свідомо!) власне життя у жертву Батьківщині. Хіба він не міг "жити як усі"? Міг... Але не мав морального права. У першу чергу, перед собою не мав.
Бути правозахисником у Радянському Союзі - значило добровільно підписати собі смертний вирок довжиною у життя в концтаборах і на засланні.
Пощастило познайомитися з Євгеном Сверстюком майже два роки тому. Цю зустріч мені не забути. Ніколи.