Відпусти
Забуду тебе, якщо вдасться,
Спалю всі дороги, мости.
Мереживом з усмішок, щастя
Сплету собі долю. Пусти!
З тобою майбутнього крапля.
Що з того, що й досі твоя?
Якби наша мить не заклякла
Я б й досі твоєю була.
Не змушуй, то марне страждання,
Не злися, не бійся, не мсти.
Якби трохи більше старання
Ми в парі зуміли б плисти.
Якби боронили, що мали,
Якби зберегти ми могли
Все те, що так палко збирали,
Все те, що крізь роки тягли.
Не вистачить твого бажання,
Не витерплю я, не проси.
Палкіше за наше кохання
Горять лиш позаду мости.