Японське ЗСУ 5
з рубрики / циклу «Японське ЗСУ»
Нам видають набої,
Щоб спорядити магазини.
Набої - як зернятка, змочені оцтом,
Магазини - руді та чорні, наче норі,
Які огортають грудочки рису.
Ми як такумі сусі набиваємо роли,
Щоб годувати таші,
Таші приходять голодні —
Доводиться їх годувати.
Ми знаємо, що вони приходять красти нашу їжу,
Тому нам не шкода трохи поділитися.
Але наші суші їм не до смаку —
Вони від них помирають.
А ми не можемо готувати по іншому їжу для них —
Ми навчені цим сусідством,
Ми все пам`ятаємо: і з минулого,
І з сьогодення, і навіть з майбутнього ми пам`ятаємо,
Що таші треба годувати впевнено,
Кожному дати відчути смак
Сталевого зерня,
Приправленого гарячим вассабі.
Бажано годувати їх прямо в голову —
Щоб цей смак був єдиним,
Який вони пам`ятатимуть цілу вічність,
У мить, яка розтягується нескінченно
І є останньою голодною миттю
Їхнього життя,
Але мертвий мозок не в змозі оцінити,
Як і чим їх пригостили, бо:
Тварини не цінують мистецтва,
Равлик не цінує швидкості,
Черепашка не має мізків,
Щоб оцінити, чи можна вживати у їжу
Суші, огорнуті в мідяну оболонку.
