Між нами...
Між нами щось було — та ми мовчали,
Мов тіні, що тануть в півсвітлі днів.
Ми, наче доля, разом щось втрачали,
Але вуста мовчали — не розбивали слів.
У твоїх очах — тремтить надія,
А між рядків ховається зміст.
У кожній паузі — сповнена мрія,
Та ніхто не ступав на той міст.
Чи то був страх, що зупинив вітрила,
Чи доля грала в сяйві гірких сліз?
Між нами щось було — надія зникла,
І в спільній тиші втрачений весь світ.
Нехай цей час спалить все до коріння,
Та слід в душі залишиться, мов тінь.
Між нами щось було — німе кохання,
Що криком кликало нас у далечінь.