Ніхто крім нас
з рубрики / циклу «Крапки і коми...»
Небо вітриться, аж не віриться,
Що тримаємось третій рік.
Ми згинаємось, не ломаємось,
Щоб відстрелити в певний бік.
Понад хмарами, душі - ангели,
Всі на варті, завжди в строю.
Поміж брилами, стяг вітрилами,
Ще тріпочеться, - я стою!
Грудень ніби ще, а вода тече,
По багнюці, - за кроком крок.
Аби вже весна, небо щоб без дна,
І мале дівча, - на урок.
У броні діра, в голові мара,
Побратим рятуй, бо біда.
У радійці - штаб, попереду "стаб",
медсестри коса, - аж руда.
На долонях кров, смерть я поборов,
Зараз помирати не час.
Наволоч повзе, волонтер везе,
Пам`ятай, - ніхто окрім нас!