Моя перша любов довжиною в життя
У нас із нею все було, як кажуть від любові до ненависті - один крок,
Ну як не закохатись було в неї?!
Вона мені допомогла знайти себе і досягти усіх висот
І запропонувала залишитися друзями.
Колись давно, ще в школі її я полюбив,
Яка вона була красива - ця медіана, бісектриса, який факторіал!
Вона тоді уже була царицею, я намагався з усіх сил - хоч каплю їй сподобатись.
Казали всі куди тобі до неї - вона науки знає всі,
Вона всі мови світу знає, та я був впертий:
Днем гортав, ще не прочитані ії я сторінки, вночі в думках я засипав із нею.
Думки про неї часто не давали снути, а сни із нею не давали прокидатись.
Які гіпотези ми з нею тільки не вивчали,
Які ми формули лиш з нею не складали?!
На всі питання в неї відповіді є!
Нема у неї не рішених задач
Можливо з нею все -
Вона мене і в космос піднесла
і в глиб занурила всіх маріанських западин.
Вона зі мною завжди була поруч,
Бо я любив її безмежно.
В яких країнах я тільки з нею не бував,
З якими тільки вченими не знався,
З якими числами вона мене знайомила і натуральні й цілі, раціональні й комплексні...
Яка вона була доведена - всі конкурси для неї не проблема, перемагали ми завжди,
Жаль, що не потрапили на International Mathematical Olympiad - ми підкорили б і її !
І не повірити їй не можливо,
Всі нагороди світу в неї є і роздає вона їх щедро - тільки забажай!
Я часто чую:
Вона складна
Вона не кожному дана?!
Моя порада - почни з малого, крок за кроком із нею всі галактики по вимірять,
Зірки знайди усі у небі.
Ти там чудес зустрінеш стільки, що не перерахувати - та з нею це можливо!
Жаль вийшов час і вивчені всі сторінки її, ну май же всі й життя завдання інші ставить,
І школу вже не повернути й любов не можу ту забути.
Тепер вона живе в мені тихенько і непомітно, але завжди присутня, готова зринути у пам’яті у будь-яку хвилину!
Вона дала розбіг моїм ідеям,
Винаходам, відкриттям,
Свої вірші пишу я разом з нею.
Всього чого досяг - це перша та любов, що вчителя так прищепляли...
Велика вдячність Вам, низький уклін…
І з тими істинами, що пізнав, я не боюсь - крокую сміло, якщо це прірва -знаю що дійду.
І їй в любові, я зізнаюсь усе своє життя,
І не жалкую, що колись - віддав її свої всі почуття!
Для мене ця любов - як Сенс життя,
Без тебе уявити, МАТЕМАТИКО МОЯ,
Не можу майбуття!
В.С.Курзанцев