Згадуючи її
ти залишила мене
та залишила й себе
ванільний присмак на губах
жіночий запах на руках
і спогад теплий у думках
нести його, чи кинуть так?
Це крах!
вертатись будеш або ні?
тримаю теплі простині
й насправді - спогад при мені
от тільки образ згас
силкуюсь видобуть назад
ті дні, ті ночі, той газлайт
ті очі кольору волошки-lite
Ти знай.
щось не потрібне, щось безглузде
глибоко в серці тихо лусне
протухне, згниє, зіпсується
з роками повністю зітреться
тримай, тримай її сильніше
сплети невинне разом з грішним
міцним вузлом в душі
Любимому мені.