Я і Аммендорф
З шляхів прибрали Аммендорфи
Змінились ми змінився світ
І досі він таки комфортний
Хоча йому багато літ
У тому дерева сплетінні
Підробка? Та який був вайб
І вистачало нам терпіння
Ловити залізничний кайф
Поскрипують старі полиці
І незабутній звук дверей
Тепер він нам лишень присниться
У спогадах про тих людей
Які мінялись що зупинки
Які чудили як могли
А за вікном текли картинки
І хтось хропів нам із гори
А потім провідниця чаю
Купе ставало як буфет
І не любив, але скучаю
Як згадую я той момент
А потім поїзний сценарій
Втрачав контроль втрачав сюжет
Все було «тихо» без аварій
Лишень був зайнятий «кльозет»
А це історія окрема
Педаль й відкрився цілий світ
Та от з’являлася дилема
Коли зупинка в «сотню літ»
Забрали з потяга вагони
Пішов в минуле Аммендорф
Зостались спогади знайомі
І дорогі для нас обох.
06.03.2025