15.03.2025 21:36
для всіх
7
    
  1 | 1  
 © Віктор Насипаний

Додому


Дрібненький дощ стрічає мило.

Дитинства двір. Верба похила.

Немає люду, діток, шуму.

Лиш тиха радість. Трохи суму.


Я виріс тут, і дяка Богу.

Не раз в світи шукав дорогу.

На зустріч знову йду з тобою, 

Мій древній двір, де все з любов’ю.


А день, мов сивий дід на лаві.

Каштани рідні кучеряві.

А я іду до мами в гості, 

Де липи ждуть старі, як осінь…


14.03.2025

Візьміть участь в обговоренні

+++ +++
  • Зберегти, як скаргу
Не знайдено або поки відсутні!