Весняне
Веснонько-надіє,
Крихітко-дитинко,
Чом ти так несміло
Йдеш до нас в хатинку?
То смієшся рястом,
Гомониш в діброві,
То вкриваєш раптом
Квіти снігом знову.
Жаль, не можеш зразу,
Веснонько тепленька,
Зимову відразу
Враз прогнать рідненька...
Йди ж в розмаю звуках,
Хоч ти ще і в млості...
Жде тебе у муках
Україна в гості...