Весняне
з рубрики / циклу «струни»
Замостило небо хмарами
У яру туман клубочеться
Обрій низько тлить стожарами
П’яти хмар вогнем лоскочучи.
У калюжах лід скоринкою,
По під стріху птах ховається
На вікні мороз жаринкою
І тепла ще більш бажається.
Не люблю плаксивий березень
Бо душа в нього холодная.
І чалапа, мов той селезень,
І хода його скорботная.
По скоріше б уже квітень
Взяв до рук чарівну палицю,
Щоб побільше стало квітів
І птахів щоби вервицю.
Щоб навкруг зробилось зелено
Серце врешт напилось радості.
І в луках тепло постелено
Вільних крил розмах безмежності.
