Птахи
Край неба сходить з вогню провісник нового дня,
Защебетала ранкова втіха, чи й не спала?
Ця мить безцінна дарує силу на два крила -
Життя ж бо триває там, де, здавалось, його нема.
Пульс сповіщає про старт на смузі репортажів,
Біжать по колу години й звично, що їх катма.
Колись під серцем тримались речі, яких вже нема,
Мовчала втіха й не було діла до жодних крил.
…Злетіла птаха й торкнувся неба її політ,
Понад містами, хрестами й смугами житніх нив,
Де відболіло й над тими ранами, що в крові,
Життя триватиме до останніх живих птахів…
Київ, 19.07.2024