Ніч-берегиня
Ніч-берегиня запалить у вікнах вчорашні вогні
Й відлуння минулих весен розбудить старі пісні…
Десь спочиває світанок, хтось бачить магнолії уві сні,
А поки фіранки колишуть тінями нової весни...
Горня у долонях — немов чарівний оберіг,
У променях срібних ледь чутно загублений сміх…
То березень юний за прохолодним вікном
Збирає розсипані зорі замерзлим крилом…
Й так звично тримається курсу весняна вода
Повз сиві будинки - скарбниці важливих дат…
Між сплячих магнолій постане нова доба -
То Ніч-берегиня ковтками наводить лад.
Київ, 25.02-21.03.2025