11.09.2011 18:32
518 views
Rating 5 | 2 users
 © Каранда Галина

Слова як діти, -

Люблять вони гратись,

Орнаментом сплітаючись в сузір’я.

Віршами ненароком сповідатись…

А акровірші – то це так, свавілля.


А хто сказав, що я не поетеса?

Кому мої вірші не до вподоби?

Римую надто просто, неотеса

Озвучую здебільшого жалобу.

Вогню, звичайно, у мені замало,

І образ мій не дуже поетичний

Рубаю фрази різко і недбало,

Широкими шматками. Щоб незвично.


Марно плакать,

А сміятись ще

Рано.

Надіюсь, що сміятимусь

Остання.



Сумно. Дощ за вікном щербатим

Узаконює сум цей в мені. Й

Мабуть, треба зробить винуватим

Най цей дощ в тім, що сумно…

Одній…




Рекомендуємо також:

Обговорення

Візьміть участь в обговоренні

Ваше ім`я, псевдо або @: 
Закріплений коментар
Коментар відвідувача стає доступним для ознайомлення лише з дозволу Редактора
 11.03.2018 10:44  Тетянка => © 

Дуже сподобалося, а особливо другий куплет, то як з мене змальовано ) 

 12.09.2013 09:09  Тадм 

гарно 

 12.09.2011 18:54  Оля Стасюк 

Чарівно!

 11.09.2011 22:20  © ... => Тарас Іванів 

Пробуйте!- цікаво!

 11.09.2011 18:48  Тарас Іванів 

Мені подобається. Я ще так не експериментував))))

Публікації автора Каранда Галина

Літературні авторські твори, вірші, проза на теми: кохання, любов, життя тощо

Сторінка: 1 з 3 | Знайдено: 16
Автор: Каранда Галина
АВТОРСЬКІ ЗБІРКИ: експериментальні вірші;
Сортування за: Дата/час опублікування з спад.;